Братковицький ЗЗСО І-ІІ ступенів

Кабінет психолога

Якщо педагогічний працівник дізнався, що дитина є постраждалою від домашнього насильства, то слід звернутися до Гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за номером 1547.

Якщо педагогічний працівник дізнався, що дитина зазнала онлайн-ризикованого спілкування в Інтернеті чи її булять, шантажують в мережі, слід звернутися до Урядової консультаційної лінії з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545*3 (далі обрати 3).

Якщо дитина має психологічні проблеми та немає з ким ними поділитись, то варто звернутись до організації Teenergizer, де надають психологічні консультації рівний-рівному, https://teenergizer.org/ чи зателефонувати на Національну дитячу “гарячу лінію” 0 800 500 225 або 116 111.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

Які  є види булінгу ?

 Виділяють такі види булінгу:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Психолог Коваленко Романа провела анкетування з учнями школи на тему ” Булінг та його прояви в підлітковому віці”

Все про сексуальне насильство над дитиною.

Сексуальне насильство над дитиною – це залучення дитини з її згоди або без згоди до сексуальних дій дорослим задля отримання останнім задоволення чи користі. Воно може відбуватися навіть між дітьми (якщо різниця у віці понад 3 роки). Діти здійснюють сексуальне насильство не розуміючи, що це неправильно.

Сексуальне насильство в сім’ї
У 80% випадках насильство скоює знайомий дитини. І дуже часто – це член сім’ї.

Чому часто випадки сексуального насильства трапляються в сім’ї?

  • батьки мають можливість проводити час наодинці з дитиною;
  • члени родини мають авторитет в дитини, дитина їм довіряє;
  • якщо дитина маленька – вона може не розуміти “неправильних” дій дорослого,а вважати це нормою;
  • боїться втратити “друга”;
  • інший член родини ставить під сумніви слова дитини, відмовляється вірити у те, що сталося, боїться розголосу. Але незалежно від того, яким саме чином це відбулося,це – злочин.

Яким чином злочинець завойовує довіру дитини?
Злочинці налагоджують довірливі відносини з дітьми та їх близькими.
Таким чином, вони мають доступ до дітей, можуть залишатися з ними наодинці.
Тісна комунікація з дитиною дозволяє їм переконати дітей у “нормальності” їх дій та заручитися “секретністю” стосунків.
Дитина часто губиться перед авторитетом дорослого. І потім відчуває провину за свої дії.
Особливо, коли вони підкріплюються словами дорослого: “ти ж сам/сама хотів/ла”, “ти сам/сама винен/на”.