Братковицька ЗОШ І-ІІ ступенів

Братковицька ЗОШ І-ІІ ступенів

Андріївські вечорниці

З поміж найбільших зимових свят ,найвеселішим та найочікуванішим було і залишається свято Андрія. Саме тоді ,за українським звичаєм, молодь збиралася на «Великих Вечорницях» і влаштовувала там цікаві дійста, що супроводжувалися різноманітними забавами , гаданням, танцями та співами .

З метою розширення знань дітей про Андріївські вечорниці, звичаї та обряди пов’язані з цим святом в Братковицькій ЗОШ І-ІІст.   було організовано  класним керівником 8 класу  «Андріївські вечорниці».

Було організовано цікаві ігри – «Кусаємо Калиту », «Склади чоботи до порога», «Чоботи». Незабули відтворити чарівність Українських народних традицій у гаданні ; « Ой ходила Галочка », « Микита», « Тарілочка», «Віночок»  , «Утвори пару»
Окрасою свята стали пісні : «Цвіте терен», «Іванку-Іванку», « Ой на горі два дубки», « Ніч яка місячна» . На завершення господиння пригостила усіх присутніх варениками із сиром .

Нажити багато грошей

Нажити багато грошей – хоробрість; зберегти їх – мудрість,
а вміло витрачати – мистецтво. В.Швебель
Хто кладе гроші в банк, не повинен забувати, що він просто
пасажир, а кермо- в руках у банку. Б.Авербах

          У четвер 30 листопада учні 2 класу під керівництвом  Морміль Мирослави Іванівни побували на екскурсії у Городоцькому відділенні ПриватБанку . Екскурсія цікаво проведена була співробітником банку.
Дітям розказали про фінансову освітню програму банку, вчили користуватися  банківськими послугами, а також розумно розпоряджатися кишеньковими грошима.З працівником банку школярі  працювали з банкоматом та машиною  для перерахунку грошей.   Другокласники також дізналися про історію винекнення українських грошей та іноземної валюти. Учні отримали багато корисної інформації та позитивні враження.
А на завершення дітям працівники банку подарували Картки Юніора,пам`ятні сертифікати і пригостили солодощами. У декого з дітей промайнула думка, що після закінчення школи вони прийдуть працювати у банк і стануть впливовими банкірами.
Додому усі поверталися в піднесеному настрої, сповнені нових вражень, радісні та щасливі від екскурсії.

Герої не вмирають

Учні 7 та 8 класів Братковицької ЗОШ І-ІІ ст.  у супроводі Клок О.І. та Кромпащик О.І. 28 листопада відвідали музей Героя України, городківчанина Івана Бльока у Городоцькій ЗОШ №3.  Цікавою і доступною була розповідь вчителя історії Годій О.П., яка під час екскурсії пригадала як розпочинався і постав мирний Майдан, учасниками якого переважно були студенти , молодь, а також нагадала процес загострення конфронтації з владою після розгону мирного Майдану в Києві, а також про гуртування людей різного віку з усіх регіонів України.

Діти мали змогу переглянути унікальні експонати музею: каску, пробитий кулею жилет, бруківку з Інститутської – все те, що в один момент стало зброєю проти снайперських куль, особисті речі городківчанина, світлини з Майдану, книги, нагороди, адже ті речі є частинкою подій Революції гідності. Учні переглянули фільм про Івана Бльока.

Мета візиту музею: щоб у пам’яті дітей залишалась згадка про героїв Небесної сотні, а також музей розвиватиме у школярів патріотичний дух та любов до України, адже головна мета кожного з нас – не зраджувати інтересам своєї країни, аби жертва Небесної Сотні не була даремною. Дорогою ціною…Пам’ятаємо…

Вічна пам’ять заморених голодом!

24 листопада учні нашої школи вшанували пам’ять жертв голодомору 1932-33 років.

Ти кажеш, не було  голодомору?

І не  було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої вимели зерно дотла?

    Нині ми знаємо, що то був штучно організований голод, масовий геноцид. Скільки було знищено людей? Хто рахував їх тоді? Плаче за своїми дітьми Україна – мати. Плаче й не може втішитись, бо їх немає. Злети у думці над Україною і зримо побачиш, що вона густо вкрита могилами. Великими і малими, відомими і забутими. Мусимо сказати, що Україна – то велика могила, в якої немає ні кінця ні краю. Серед них – люди, заморені голодом. Серед них – ті, що могли стати великими поетами, художниками, хліборобами і не стали ними.

То ж нехай  земля їм буде пухом, а пам’ять про них залишиться серед живих!