Братковицький ЗЗСО І-ІІ ступенів

Братковицький ЗЗСО І-ІІ ступенів

Сторінки

Іду з дитинства до Тараса

15 березня 2018р. у Братковицькій ЗОШ І-ІІ ступенів пройшов конкурс читців поезії Шевченка «Іду з дитинства до Тараса». Конкурс проходив під егідою МГО «Фонд імені Георгія Кірпи». Вступом до творчого змагання стали молитва, промовлена присутніми разом з о. Іваном Кузьм’яком, а також звернені до дітей, педагогів, батьків слова голови журі, голови наглядової ради фонду ім. Г. Кірпи Омеляна Дунаса. Наголошувалось, зокрема, на тих багатих плодах, які зв’язуються в духовному саду юних братківчан, завдячуючи такому творчому суперництву, що переростає щораз у свято. Переможцям та усім учасникам конкурсу дісталися заслужені заохочення у вигляді грамот, цінних книг, а призерам – ще й грошові заохочення.

Конкурс стінгазет “Іду з дитинства до Тараса”

13 березня у Братковицькій ЗОШ I – II ступенів відбувся конкурс стінгазет “Іду з дитинства до Тараса”.Участь в конкурсі брали учні 5 – 9 класів.Перемогли учні 5 класу, їхня стінгазета виявилася найоригінальнішою

Допомога бійцям АТО

У середу, 7 березня, учні та вчителі Братковицької ЗОШ І-ІІ ступенів допомогли волонтерам зібрати гостинці для бійців АТО. Діти, з допомогою батьків, приготували смачні домашні вареники зі шкварками та цибулькою, напекли смачних булок і пиріжків. В коробки склали солодощі, чай, каву та варення. Дуже важливо те, що діти розуміють, що десь там далеко оберігають наш спокій та захищають рідну землю. Тож ці гостинці збиралися з великою любов’ю.

Любов – це дар. І Бог сам вибира, хто заслужив оце пізнати диво

Любов… Як багато в цьому слові. Учні 9 класу Братковицької ЗОШ 31.01.18р. намагалися пояснити глядачам (що прийшли на цікавий, філософський пізнавальний захід) що таке любов! Любов кожен з нас розуміє  по-різному. Любов не можна побачити, доторкнути, почути, понюхати. Ми можемо тільки відчути це світле почуття.
         Виховний захід розпочався з роздумів над головними заповідями -«Заповідями любові». Дев’ятикласники цитували слова з Біблії: «Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить». В залі звучала «Симфонія любові» і по тілу пробігали мурахи. В уяві виникало запитання: « Чи справді ми вміємо любити?»
         А далі юні артисти допомогли зрозуміти присутнім силу материнської любові:
         Хай зірветься земля і загине усе,
         А частинки у Всесвіт вперед рознесе,
         Та світитимуть зорі й відродиться знов
         Найсвятіша з святинь – МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ.
         Ну і нарешті: любов хлопця і дівчини, подружня любов. У розіграних сценках учні переконали усіх, що тільки Час знає, яка важлива в житті Любов.
         Люди ми тільки тоді,
         Як дуже сильно любимо.
          Тільки тоді, коли любимо ми
         Можемо зватись людьми.