- Адміністрація
- Вакансії
- Інформація про ЗЗСО
- Кабінет психолога
- Контакти
- Критерії оцінювання
- Методичні розробки
- Педагогічний колектив
- Події
- Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти
- Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти 2025
- РІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
- Самоврядування
- Сторінка асистента вчителя
- Сторінка педагога організатора
І знову до праці!
У Братковицькій ЗОШ I-II ступенів під керівництвом педагогів-організаторів Джиготи Н.Я. та Здобиляк У.М. діє учнівське самоврядування, яке є важливою частиною демократичних процесів, які відбуваються як у школі, так і у суспільстві в цілому. Воно сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації особистості, ефективнішому входженню в доросле життя.
Таким чином, діти стають не спостерігачами життя, а його учасниками. Через шкільне самоврядування відбувається підготовка активних громадян держави. У нас створено власну систему виховної роботи, яка ґрунтується на традиціях і тісно пов’язана зі специфікою школи.
Основними завданнями учнівського самоврядування:
- формувати національну систему виховання;
- демократизувати життя учнівського колективу через розвиток самоврядування;
- сприяти створенню учнівських об’єднань за інтересами осередків, дитячих організацій.
В школі діє учнівське самоврядування до структури якого входять 9 Рад:
«Добре серце», «Дисципліни і порядку», «Корисних справ», «Інформаційно-просвітницька», «Дозвілля», «Знання», «Відродження», «Санітарії і гігієни», «Спортивно-масова»
До складу Рад входять учні з 5 по 9 клас. У кожному класі діє своя Рада, а голови цих Рад є членами великої шкільної Ради, яка збирається 1 раз в місяць з метою вирішення важливих проблем внутрішнього життя школи.
На велику Раду запрошуються класні керівники, класоводи, які зорієнтовані на згуртуванні шкільного колективу, розвитку громадської думки, співтворчість та співробітництво.
У перспективі маємо низку передумов для подальшого розвитку учнівського самоврядування:
- стійкі традиції самоврядування;
- зацікавленість педагогів – ентузіастів, які захищають права дитини;
- бажання учнів займатися соціальною діяльністю;
- розвиток і вдосконалення методичної бази самоврядування.


Залишити відповідь