Напередодні всесвітнього дня води учні 5 класу Братковицької ЗОШ І-ІІ ст. разом з учителем біології Хижак М.О. підготували міні-проекти на тему: «Де ми втрачаємо воду?» Учні запропонували цікаві способи економії води, обговорили проблему недостачі води у їхніх криницях.

23 березня 2018 року за сприяння вчителя інформатики Коропчак О.О. учні переглянули сучасний відеоролик «Річки України» створений Державним агентством водних ресурсів України. Головний меседж  ролика – інформування учнів закладів освіти про унікальні водні ресурси найбільших річкових басейнів України. Формат цікавий для дітей та молоді. У відеоролику акцентується увага на дбайливому ставленні та раціональному використанні води.

Юні природолюби були в захваті від перегляду. З висоти пташиного польоту вони змогли оцінити красу і велич великих річок нашої держави. Милувалися Дніпром, Дністром, Південним і Західним Бугом, Дунаєм, Сіверським Дінцем та іншими чудовими водоймами. При цьому діти розуміли, що велика річка починається з малого струмочка, чистота якого залежить від кожного з нас.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Найкращих забирають в небеса

Життя обірвана струна

У серці біль, мов вбивча зброя

Прийняла жертву рідна сторона…

Пишайся, Городок, своїм Героєм!

(М. Рудик)

Надзвичайно хвилюючі, тривожні почуття охопили учнів Братковицької ЗОШ, коли вони відвідали музей героя України Івана Бльока у Городоцькій ЗОШ  №3 І-ІІІ ст. Школа носить  ім’я цього героя. Дітей супроводжували класні керівники Джигота Н.Я. і Хижак М.О.. Екскурсія відбулася 27 березня 2018 року.

Учні затамували подих, коли вчитель музичного мистецтва Луців З.В. розповідала про дитинство Івана, його юність, а потім продемонструвала речі привезені з Майдану (щити, каски, бруківку, одяг). Гордість переповнювала нас за нашого земляка, коли переглядали його посмертні нагороди. Експонати музею є символами Революції гідності українського народу.

Під час перегляду презентації про життя І. Бльока у глядачів на очах забриніли сльози. Іван Бльок був звичайною людиною. І в останню мить віддав найдорожче – своє життя. За нас віддав. Загинув як герой. Бог забирає до себе найкращих, але світла пам’ять про Івана Бльока житиме у наших серцях.

Із давніх – давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду тощо. Писанка – це оберіг для людини та її оселі. Колись писанки називали «листами до Бога».

Так днями у Братковицькій ЗОШ I – II ступенів «виросло» писанкове деревце, яке створили своїми руками всі учні та вчителі нашої школи. Відбувався цей процес під керівництвом завуча з навчально-виховної роботи Клок Ольги Іванівни. Різнокольорові писанки з різними взорами та орнаментами нагадали всім про одне із найсвітліших свят християн – Великдень, прихід якого  ми з нетерпінням очікуємо. У створення писанки кожна дитина вклала всю свою любов та душу. В усі ці маленькі «листи до Бога» було зашифровано найсокровенніші  мрії і побажання кожного хто їх створив.

Таким чином, вся велика і дружня шкільна сім’я в очікуванні Воскресіння Христового. Ми щиро віримо, що кожне прохання і побажання буде «прочитане» Богом. Тож, бажаємо всім веселих свят, смачної паски і миру на нашій неньці  Україні.

Із давніх – давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду тощо. Писанка – це оберіг для людини та її оселі. Колись писанки називали «листами до Бога».

Так днями у Братковицькій ЗОШ I – II ступенів «виросло» писанкове деревце, яке створили своїми руками всі учні та вчителі нашої школи. Відбувався цей процес під керівництвом завуча з навчально-виховної роботи Клок Ольги Іванівни. Різнокольорові писанки з різними взорами та орнаментами нагадали всім про одне із найсвітліших свят християн – Великдень, прихід якого  ми з нетерпінням очікуємо. У створення писанки кожна дитина вклала всю свою любов та душу. В усі ці маленькі «листи до Бога» було зашифровано найсокровенніші  мрії і побажання кожного хто їх створив.

Таким чином, вся велика і дружня шкільна сім’я в очікуванні Воскресіння Христового. Ми щиро віримо, що кожне прохання і побажання буде «прочитане» Богом. Тож, бажаємо всім веселих свят, смачної паски і миру на нашій неньці  Україні.

Березень є особливим місяцем у житті кожного свідомого українця, адже в ці дні наш народ вшановує пам’ять відомого українця, Пророка нашої нації, її духовного наставника Тараса Григоровича Шевченка.

   Участь дітей у цьому заході посилила їх бажання читати Шевченкові твори, вивчати і шанувати те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар.

Як тільки природа пробуджується до весни, на українську землю приходить свято — День народження великого сина України, її генія і пророка Тараса Шевченка. Традиційно українці від Сходу до Заходу, з Півдня до Півночі звертаються до постаті Великого Кобзаря.

У вівторок, 21 березня, у Братковицькій  ЗОШ І – ІІ ступенів завершили святкування Шевченківських днів, провівши захід, який підготували учні 8 класу під керівництвом класного керівника Кондзьоли  Ю.З. та учителя  зарубіжної  літератури  Клок Ольги Іванівни «Шевченко – наш. Він для усіх століть ».

Метою заходу було вшанувати пам’ять Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, палкого патріота України, який залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам’ять про себе; пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ще раз переконалися, що Шевченко наш співрозмовник, людина діяльного розуму та доброти, з небайдужим серцем, якому боліли Україна та доля кожної людини, тому його «Кобзар» залишатиметься сучасним.

Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко! Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і український народ, який пам’ятає його заповітні слова.